МАКІ́ТЕРКА, и, ж. Зменш. до макі́тра 1. Хтось головою стукнувся об мисник, і якась макітерка хряснула об долівку (Вас., І, 1959, 166); На хрестах, як коли, то й білизна сушилась, і протряхала якась макітерка чи горня (Довж., І, 1958, 75).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 602.