МАКІВНИ́К, а́, ч.

1. Коржик із маком та медом. — Я була б вам, діточки, привезла гостинця. В мене же є й горішки, є мед і мак; була б спекла маківників (Н.-Лев., II, 1956, 319); — Нам не треба пампушок, медяників.. маківників та всяких там пундиків! (Довж., І, 1958, 219); // Довгий листковий пиріг із маком; струдель.

2. Цукерка з маку.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 602.