МАКСИМА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Найбільший, найвищий серед інших; граничний; протилежне мінімальний. Мимо воріт несподівано прогарчав ворожий танк. Він мчав на максимальній швидкості (Гончар, III, 1959, 278); Франка.. намагався передавати пушкінські рядки з максимальною близькістю до первотвору (Рильський, III, 1956, 106); Максимальна температура.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 604.