Про УКРЛІТ.ORG

макотиря

МАКОТИ́РЯ, і, ж., фам., ірон. Стрижена або голена голова. Ось блиснула блискавиця, гуконула гаківниця, полетів татарський баша з коня сторчака бритою макотирею… (Мирний, II, 1954, 111); // Взагалі про голову людини.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 603.

вгору