МАКАРОНІ́ЧНИЙ, а, е, книжн. Багатий на макаронізми, з макаронізмами. О. Озаркевич переробляв макаронічну прозу Возного і нівечив при тім пишні цвіти гумору та тонкої іронії, якими не раз блискотять його кручені фрази (Фр., XVI, 1955, 303); Мова письменника повинна бути чиста, як джерело, мова народна, а не макаронічна (Тич., III, 1957, 464).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 601.