МАЙСТРИ́НЯ, і, ж. Жін. до ма́йстер 1, 3. Роксолана никала по господі неприкаяна, шукаючи розради.. в гаптуванні, що в нім вона була майстриня неперевершена (Ільч., Козацьк. роду… 1958, 454); [Бжостовський:] То пані — така майстриня пекти солодке печиво? (Коч., І, 1956, 51).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 600.