МАЙДА́НЧИК, а, ч.

1. Зменш. до майда́н 1, 3. Там он на майданчику бекають вівці (Тесл., З книги життя, 1948, 157); Петрик вийшов з вокзалу на майданчик (Ле, Історія радості, 1947, 249).

2. Невелике рівне місце на землі, призначене для чого-небудь. Проти кузні — добре утоптаний майданчик (Кол., Терен.., 1959, 18); Майданчик для відпочинку; Танцювальний майданчик; Посадочний майданчик.

Будіве́льний (спорти́вний і т. ін.) майда́нчик — місце для будівництва, занять спортом і т. ін. На пагорбку розкинувся великий будівельний майданчик (Рад. Укр., 18.VІІІ 1959, 2); Оксана.. прибула на доповідь прямо з спортивного майданчика (Вільде, Сестри.., 1958, 464); Дитя́чий майда́нчик: а) спеціально обладнане місце в саду, парку для дітей, де вони бавляться. Він зупинявся біля дитячих майданчиків, повних дітвори (Томч., Готель.., 1960, 291); б) те саме, що Дитя́чий садо́к (див. дитя́чий).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 598.