МАЗУ́Т, у, ч. Маслянистий залишок від нафти після відгону з неї гасу, бензину та газоліну. Мазут використовують як котельне паливо (Гірн. пром.., 1957, 85); Вона полоще батькову сорочку, покроплену де-не-де незмиваними плямами мазуту (Шиян, Баланда, 1957, 19).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 596.