МАЗАНИ́НА, и, ж., зневажл. Невміло, погано зроблений малюнок. На перегородці в кімнаті висіла здорова картина — олеографія.. Ця пістрява червоно-синя мазанина надавала світлиці веселенький вигляд (Н.-Лев., IV, 1956, 136); Часто буває, що художник, митець з почуттям та розумом, побачивши мазанину бездари, не відчуває радості від своєї переваги (Дмит., Наречена, 1959, 29); // Погано, неохайно виконана (переважно написана) робота. [Рахміль:] То документ без підпису, без легалізації — так собі, писарева мазанина (Фр., IX, 1952, 71).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 594.