МАДЯ́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до мадя́ри й Мадярщина; угорський. З’явились на часок мадярські студенти-екскурсанти, мандрівці з чорними блискучими очима, з замлілими жовтуватими лицями (Н.-Лев., II, 1956, 395); Марійчин батько в вир боїв пішов у перші дні, а потім голову зложив в мадярській стороні (Гонч., Вибр., 1959, 327).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 593.