МА́ГНІЄВИЙ, а, е. Прикм. до ма́гній. Крізь блискуче листя верховіть знов зблискує, здригається в магнієвих спалахах небо (Гончар, Людина.., 1960, 97); Магнієва сіль міститься в морській воді 1.. надає їй характерного гіркуватого смаку (Заг. хімія, 1955, 312); // Який містить у собі магній. Дедалі більше поширюються в машинобудуванні нові матеріали — жаростійкі сплави, магнієві та інші спеціальні чавуни (Наука.., 4, 1957, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 591.