МАГНІТОФО́ННИЙ, а, е. Прикм. до магнітофо́н. Таїса тримається біля тої хитромудрої магнітофонної апаратури просто, діловито (Вол., Наддн. висоти, 1953, 132); // Признач. для магнітофона. Магнітофонна стрічка; // Здійснюваний за допомогою магнітофона. Магнітофонний запис.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 592.