ЛІЦЕ́НЗІЯ, ї, ж. Дозвіл, що надається державними органами на право торговельного і т. ін. обміну між країнами; // Такий дозвіл на право використання чого-небудь. Силікальцит крокує далеко за межі нашої країни. Ліцензії на право виробництва його придбали концерни Італії, Японії, Бразілії (Наука.., 2, 1963, 34); Заручившись підтримкою конгресмена щодо передачі ліцензії на виробництво нового виду зброї, Колінз попрощався (Рибак, Час., 1960, 117); *Образно. Якось послабився антиміщанський пафос нашої літератури. Створюється враження, ніби ліцензія на викриття міщанства видана лише гумористам "Перця" та "Крокодила" (Рад. літ-во, 3, 1958, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 533.