ЛІТКОМ, присл., розм. Влітку, літом. Як літком немає Мотрі дома, — баба зварить йому їстки, догляне, й нагодує, й спати положить (Мирний, І, , ).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 530.