ЛІТА́ТИСЯ, а́ється, недок., безос., кому. Про наявність бажання або можливості літати (у 2, 3 знач.). Ластівки літають, бо літається, І Ганнуся любить, бо пора… (Рильський, І, 1960, 260); — В ті роки я стрічав свою молодість. Тоді мені не ходилось, а літалось (Стельмах, Правда.., 1961, 58).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 528.