ЛІСОВО́Д, а, ч., розм. Те саме, що лісівни́к. Їй добре було відомо, що за освітою Мурашко лісовод (Гончар, Таврія, 1952, 275); Повільно виростає дуб, глибоко вкорінюється в землю..; його треба, як чудесно висловлюються лісоводи, виховувати (Жур., Вечір.., 1958, 38).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 524.