ЛІСИ́СТИЙ, а, е. Порослий лісом (у 1 знач.). Він зовсім не надіявся тут, серед диких лісистих гір, ..побачити.. таке ніжне сотворіння (Фр., III, 1950, 88); Багато невільників втікало ще по дорозі до Німеччини, як тільки ешелони заходили в лісисті місця України (Логв., Давні рани, 1961, 94).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 523.