Про УКРЛІТ.ORG

лінза

ЛІ́НЗА, и, ж.

1. Оптичне скло, обмежене двома сферичними поверхнями або однією сферичною і однією плоскою, здатне збирати або розсіювати промені, що проходять через нього. Учений оком лінз Дивився на зерно (Воронько, Три покоління, 1950, 92); * У порівн. Сергій Пастухов казав, що стінна газета в цеху, немовби лінза.. — Лінза! Вона ж збирав всі промені в один сильний промінь (Автом., В. Кошик, 1954, 71).

2. чого. Поклади, що залягають певними пластами. В Амвросівці та Олександрівці лінзи глин вкладені в досить глибокі ерозійні жолоби, вимиті у крейдових та палеогенових породах (Геол. ж., XVI, 1, 1956, 75); Всюди під колишнім курортом залягають лінзи і гнізда ртутної руди (Роб. газ., 24.ХІ 1962, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 516.

вгору