ЛІЗОЦИ́М, у, ч., спец. Антибіотична речовина, що міститься у тваринних та деяких рослинних білках. Ми застосували для лікування телят лізоцим, виготовлений з білка свіжих курячих яєць (Соц. твар., 1, 1956, 53).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 510.