ЛІВРЕ́Я, ї, ж. Формений, звичайно обшитий галунами, одяг для швейцарів, лакеїв і т. ін. Бачу: пишні похорони, Духовенство, цугом коні, Свічі, півчі у киреях, Гайдуки стирчать в лівреях (Щог., Поезії, 1958, 178); Портьє розгладжував золочені галуни своєї лівреї (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 508.