ЛІВА́ЦТВО, а, с. Спосіб думок і дій, власт. лівакові (у 1 знач.). Треба в цьому питанні [перебудови села] бути точними, чіткими, вільними від лівацтва, довільних вигадок і спрощенства (Довж., III, 1960, 90).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 506.