ЛЯСКУ́ХА, и, ж., розм. Та, що любить багато лящати (у 1 знач.); цокотуха. — Цокотухи та ляскухи.., покинувши і мужиків, і господарство, і діточок, зійдуть докупи та усіх осуждають (Кв.-Осн., II, 1956, 248).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 582.