ЛЯСКИ́Й, а́, е́, рідко. Який лящить; голосний (у 1 знач.). Голос [у Крихточки] сильний, ляский, як лясне на вулиці — за два квартали чути (Баш, Надія, 1960, 27).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 582.