ЛЯПАВИ́ЦЯ, і, ж., розм. Те саме, що сльота́ 1. Тротуари, мокра ляпавиця.., Світ одбився плямою в калюжі (Рильський, II, 1960, 55).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 580.