Про УКРЛІТ.ORG

ляп

ЛЯП, виг., розм. Уживається як присудок за знач. ля́пати 1, 2. Пташки із гнізда додолу якось ляп — Лисичка зараз хап та хап (Гл., Вибр., 1951, 125); Вам на бриль ціла лопатка глини: — Ляп! (Вишня, І, 1956, 305); Вовк повернувсь другим боком, усунув хвоста в ту проломину та ляп, ляп хвостом (Барв., Опов.., 1902, 244); Хтось мене ляп по руці (Коцюб., II, 1955, 41).

◊ Тяп та ляп див. тяп.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 580.

вгору