ЛЮДОЇ́ДНИЙ, а, е. Прикм. до людої́д. * Образно. Він в школу зирнув, аж бач: і там кривда сидить, стара людоїдка звірюка (Фр., XIII, 1954, 125).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 569.