ЛЮБО́ВНИЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до любо́вник. — А чого він в ту Америку повіявся? ..Родичі там у нього чи, може, любовниці? (Гончар, Таврія, 1952,.46).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 565.