Про УКРЛІТ.ORG

любаска

ЛЮБА́СКА, и, ж., діал. Жін. до люба́с. Була [Пазя] любаскою Івана. Про це знало ціле село, знала навіть Іванова жінка (Март., Тв., 1954, 228); Нам пораяли одну молоду багату купчиху, чоловік якої кинув її і втік з любаскою до Варшави (Козл., Сонце.., 1957, 126).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 561.

вгору