ЛЬОДО́К, дку́, ч.

1. Пестл. до лід. Тихий дзвін котився по узліссю, І льодок ламкий та дзенькотливий Під твоєю ніжкою тріщав! (Рильський, II, 1960, 100).

2. кул. Напій з медом і спиртом, який п’ють охолодженим.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 584.