Про УКРЛІТ.ORG

лупцьований

ЛУПЦЬО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до лупцюва́ти. Лупцьована панським тяжким нагаєм.., Стояла ти в гніві й тривозі (Бичко, Простота, 1963, 77).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 557.

вгору