ЛУЛУ́СНУТИ, ну, неш, док., перех., діал. Луснути. — Ой, стережімся, бо так і лулусне [Геркулес] котрусь по голові довбнею (Н.-Лев., III, 1956, 121).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 555.