Про УКРЛІТ.ORG

лукавець

ЛУКА́ВЕЦЬ, вця, ч., розм. Здатна на хитрість або жарт підступна людина. Прудивус, остаточно видихавшись, уже не відав-таки, яку пригоду втяти для свого Климка, що з тим лукавцем діяти далі (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 202).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 553.

вгору