ЛОСЬ, я, ч. Велика тварина родини оленячих з лопатоподібними рогами у самців. Папа, як їздив в Колодяжне, то вбив лося і взяв собі роги (Л. Укр.,V, 1956, 5); Одного разу зчинився був гвалт, що під Києвом, у Пущі-Водиці, бачили в лісі лося (Вишня, II, 1956, 187); *У порівн. Михайлик — парубійко прездоровий і лагідний, як лось (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 12).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 549.