ЛО́ПАТЕНЬ, тня, ч.

1. Те саме, що ло́пать. Шум спід млинових коліс, котрі мигочуть своїми лопатнями, .. тихий благодатний літній вечір, — все це наводить на душу тихі думи (Н.-Лев., І, 1956, 52); * Образно. — Трошки опізнився..! — промовив до його Кованько й показав свої лопатні з-під губів (Н.-Лев., І, 1956, 520); * У порівн. Вона таки розказала про все своїй сестрі Хотині, а в тієї язик як лопатень, — так усі й довідалися (Гр., І, 1963, 480).

2. Широке свердло спеціального призначення. Мені страшенно докучало якесь скрипіння, .. немовби хто з великою силою тупим свердлом-лопатнем вертів діру в сухій ялиці (Фр., IV, 1950, 179).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 545.