ЛО́МБЕРНИЙ, а, е, заст. Признач. для гри в карти (звичайно про стіл). ШСивоголові пани наказали поставити ломберні столи і тут же, серед гамору й танців, сіли за карти (Тулуб, Людолови, II, 1957, 564).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 543.