ЛО́ЖЕЧНИК, а, ч. Футляр для ложки, який носили за поясом запорожці. Підперізувались вони шкуряним поясом і прив’язували до його гаман, .. швайку — часом налагодить збрую, і ложечник з ложкою (Стор., І, 1957, 267).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 540.