Про УКРЛІТ.ORG

лов

ЛОВ, у, ч.

1. кого, чого і без додатка. Те саме, що ло́влення. — Щасливого лову! — кивала вона головою рибалці (Коцюб., II, 1955, 303); Ген-ген по берегу біліє самотня рибальська хатина, де кочує риболовецька бригада в сезон лову (Гончар, Тронка, 1963, 229); Дизельний рефрижераторний риболовний траулер.. призначається для лову та обробки риби (Наука.., 2, 1957, 17).

На лов — на полювання, риболовлю. Батько дикою тропою, йому відомою, на лов крутими горами, тайгою на звіра хижого пішов (Гонч., Вибр., 1959, 135).

2. Те, що виловлене; вилов (у 2 знач.). Лев винагородив рибалок. За добу виповнили вони баркас по борти (Тулуб, Людолови, І, 1957, 260).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 537.

вгору