ЛИША́Й, я́, ч.

1. Те саме, що лиша́йник. Велике каміння.. творило хаос поламаних скель.., списаних лишаями, здушених у гадючих обіймах (Коцюб., II, 1955, 308); Навіть на голих скелях, де, здавалось би, зеленому лишаєві поживитись нічим, шумлять вершинами могутні, — в три обхвати, — сосни (Руд., Остання шабля, 1959, 190).

2. Назва ряду шкірних хвороб. Стригучий лишай — заразне захворювання шкіри, яке зустрічається головним чином при недодержанні чистоти (Хвор. дит. віку, 1955, 204); На обличчі у Олександра Петровича різкіше виділилася луска вітряних лишаїв (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 540).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 502.