ЛИЧМА́Н, а́, ч.

1. заст. Металева прикраса, яку жінки носили на шиї.

2. діал. Пастух овець. Як череді без личмана, так козакам без гетьмана (Номис, 1864, № 752).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 502.