ЛИХОМА́ННО. Присл. до лихома́нний. Молодиця лихоманно снувала по хаті (Цюпа, Три явори, 1958, 54).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 498.