ЛИХОМА́НКОВО. Присл. до лихома́нковий. Очі його лихоманково горіли і глибоко запали під надбрів’я (Рибак, Зброя.., 1943, 235); Двері враз залящали, неначе готелем лихоманково трусить неспокій (Бажан, II, 1947, 23); Видно в бінокль, як лихоманково рубають його матроси швартови (Гончар, Таврія.., 1957, 339).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 498.