Про УКРЛІТ.ORG

литка

ЛИ́ТКА, и, ж. Округлий м’яз на задній частині голінки людини. Довга коса, чорна, як гадюка, так і обвивається круг тонкого стану і аж до повних литок достає (Стор., І, 1957, 83); Підтикана дівчина з червоними литками мила вікна (Панч, І, 1956, 382); * У порівн. Білий, мов циганська литка (Номис, 1864, № 8530).

◊ Смали́ти (присма́лювати) ли́тки біля кого — залицятися до кого-небудь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 495.

вгору