ЛИСТОНОША, і, ч. і ж. Службовець пошти, який розносить кореспонденцію адресатам. — Тітка виразно наказала листоношам, щоб усі листи віддавано їй до рук (Фр., VI, 1951, 294); Іде молода листоноша.. Із чорної сумки на боці біліють газети й листи (Сос., Близька далина, 1960, 104).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 493.