ЛИСТ1, ч. 1. род. а́. Орган повітряного живлення і газообміну рослин у вигляді тонкої, звичайно зеленої пластинки. Лист за листом опадає, Рік за роком упливає. Назад не вертає! (Рудан., Тв., 1956, 53); Виноградний лист вирізується з темряви й ніжно тремтить разом з тонким вусиком у місячному сяйві (Коцюб.,І, 1955, 279); * У порівн. А я піду на край світа… На чужій сторонці Найду кращу [дівчину] або згину, Як той лист на сонці (Шевч., І, 1951, 15); Пішли літа [Маланчині] марне з світа, як лист по Дунаю… (Коцюб., II, 1955, 14); // Складова частина головки капусти. У відрі стоїть глек з молоком, сир у капустяному листі, біла селянська паляниця (Ю. Янов., І, 1954, 61); // у знач. присл. листо́м, спец. — плавно, поволі. [Штольц:] В зоні виконати, три петлі, два праві й два ліві перевороти.. Падіння листом до шестисот метрів (Мик., І, 1957, 500).
◊ Фіговий лист див. фіговий.
. род. у. Те саме, що листя. — Я б прикрила твій слід листом, щоб його вітер не завіяв, піском не замів, — сказала Мелашка (Н.-Лев., II, , ); Ах, яке ж синє й зоряне небо! І запах цегли — руїн, жовтого листу — аж у голову хмелем (Головко, II, , ); // Засушене, рідше свіже листя деяких рослин, що використовується як приправа або для виготовлення напою чи ліків. Яких вже мені ліків не завдавали! Лукаш мене напував листом от чорних порічок (Вовчок, VI, , ); Дівчата онде подались Збирати свіжий лист із чаю (Рильський, Сад.., , ); Не поспішаючи, він кладе в казанок.. сіль, дрібно покришену й підсмажену цибулю і лавровий лист (Кол., Терен.., , ).
ЛИСТ2, а́, ч.
1. Тонкий, щільний шматок або шар якого-небудь матеріалу (паперу, заліза, фанери і т. ін.). Газорізальник Мамайчук-старший.. щось викроює з товстого сталевого листа (Гончар, Тронка, 1963, 179); Цілий вечір Мишуня казився й дурів.. Зачепив неумисно й перекинув відро з водою. Упустив фанерного листа, на якому лежало тісто (Ю. Янов., II, 1954, 139); Шиферний лист іде на покрівлю житлових і промислових будівель (Веч. Київ, 12.Х 1957, 1).
2. Писаний текст, признач. для повідомлення про що-небудь, для спілкування з кимось на відстані, а також відповідна поштова кореспонденція. По копійці заробляла [вдова], Копу назбирала. Та до сина лист писала, У військо послала — Полегшало (Шевч., І, 1963, 230); Аж двічі Павло прочитав листа зряду. І, як це й завжди бувало з ним після Корнійових листів, трохи полегшало ніби (Головко, II, 1957, 413); — Вам, Полю, ось газетки і рекомендований лист, — дістала листоноша пошту з керзової сумки (Автом., Щастя.., 1959, 4); // Писане звертання до особи або осіб, розраховане на широке розповсюдження. Кожний студент знає знаменитий лист Бєлінського, як він писав про Гоголя (Корн., Разом із життям, 1950, 105).
3. який. Офіційний, грошовий або інший документ. [Й о г а н н а (після мовчання):] Хузане, дай мені розлучний лист (Л. Укр., III, 1952, 164); // Документ для записування яких-небудь відомостей. Вони [обліковці] обійдуть квартиру за квартирою.., зустрінуться з кожним громадянином Радянської держави і, опитавши його, занесуть дані у переписний лист (Рад. Укр., 11.І 1959, 1).
◊ Викона́вчий лист див. викона́вчий.
4. спорт. Одна з фігур гри в городки.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 491.