Про УКРЛІТ.ORG

лимарювати

ЛИМАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм. Бути лимарем. Добре Дорошеві: один син лимарює, другий кравцює (Сл. Гр.); — Він зроду не лимарював, а його робота — ярма та діжки (Тют., Вир, 1964, 286).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 485.

вгору