ЛИВА́Р, я́, ч. Те саме, що лива́рник. Батько вуйка Андрія був ливар. Він міг, не дивлячись на полум’я, а тільки слухаючи гудіння в конверторі, варити сталь (Турч., Зорі.., 1950, 92).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 482.