ЛЕ́НІНСЬКИЙ, а, е.
1. Належний В. І. Леніну. Задумавшись, знов і знов перечитувала Вутанька ленінські слова, що паленіли в глибині сцени на червоному полотнищі (Гончар, II, 1959, 184); Делегатам роздали передсмертні листи і нотатки Леніна, відомі в партії як ленінський заповіт (Руд., Остання шабля, 1959, 166); // Присвячений пам’яті В. І. Леніна. Якось у школі на ленінськім святі обрали мене делегатом на зліт (Бичко, Вогнище, 1959, 15); // Пов’язаний з життям і діяльністю В. І. Леніна. Ленінську меморіальну зону в Розливі відвідали представники творчих спілок України (Літ. Укр., 3.VІ 1969, 1).
∆ Ле́нінська пре́мія — премія за видатні досягнення в галузі науки, літератури та мистецтва, встановлена на честь В. І. Леніна. Великій групі провідних учених, конструкторів і спеціалістів присуджено Ленінські премії (Наука.., 1, 1958, 2); Ле́нінський при́зов у па́ртію — масовий прийом до Комуністичної партії передових робітників у зв’язку із смертю В. І. Леніна. Для кампанії ленінського призову партія встановила: вербувати тільки робітників від верстата, лише робітників, зайнятих в даний час безпосередньо у виробництві (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 241).
2. Створений В. І. Леніним. Досвід Радянського Союзу і країн народної демократії підтвердив правильність ленінського положення про те, що в період побудови соціалізму класова боротьба не зникає (Програма КПРС, 1961, 20); Ленінська теорія відображення дає ключ до розуміння об’єктивного світу (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 9).
3. Який відповідає настановам ленінізму, оснований на його засадах. Член партії повинен: .. Бути непримиренним в усіх випадках, коли порушуються ленінські принципи добору і виховання кадрів (Статут КПРС, 1961, 6); Мудра ленінська національна політика возз’єднала нас у державу, про яку мріяли віками (Панч, В дорозі, 1959, 244); // Який є послідовником вчення В. І. Леніна. І це говорить людина, що називає себе комісаром! Ні, не такою уявляється йому душа ленінського революційного комісара! (Гончар, II, 1959, 116).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 476.