ЛЕКЦІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до ле́кція. Партійні організації України домоглися певних успіхів у розгортанні лекційної пропаганди (Ком. Укр., 7, 1960, 14); В ньому [інституті] був свій особливий… порядок, який зобов’язував.. відвідувати всі заняття (лекційні та лабораторні) (Бурл., Напередодні, 1956, 93); // Признач. для читання лекцій. Нарада мала відбутися в лекційному залі палацу культури (Ткач, Черг. завдання, 1951, 58).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 473.