ЛЕЙКОПЛА́СТИР, у, ч. Вид пластиру у вигляді світло-жовтої маси, нанесеної тонким шаром звичайно на полотно, що застосовується для закріплення на шкірі невеликих пов’язок.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 472.