ЛЕБЕДИ́НА, и, ж;, нар.-поет. Жін. до лебеди́н. Ой, білая лебедина Тихий Дунай сколотила (Чуб., V, 1874, 151).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 457.